Від Луки, розділ 24

  1. А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,
  2. та й застали, що камінь від гробу відвалений був.
  3. А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.
  4. І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.
  5. А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?
  6. Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.
  7. Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.
  8. І згадали вони ті слова Його!
  9. А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.
  10. То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.
  11. Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.
  12. Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала… І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось…
  13. І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.
  14. І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.
  15. І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.
  16. Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.
  17. І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?
  18. І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?
  19. І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.
  20. Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли…
  21. А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося…
  22. А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:
  23. вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він…
  24. І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили…
  25. Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!
  26. Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?
  27. І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.
  28. І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.
  29. А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.
  30. І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав…
  31. Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий…
  32. І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?
  33. І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,
  34. які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.
  35. А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.
  36. І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!
  37. А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.
  38. Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?
  39. Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.
  40. І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.
  41. І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?
  42. Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.
  43. І, взявши, Він їв перед ними.
  44. І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.
  45. Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.
  46. І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,
  47. і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.
  48. А ви свідки того.
  49. І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.
  50. І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.
  51. І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.
  52. А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.
  53. І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.
Поделиться:
Facebook ВКонтакте Twitter