Псалми, псалом 101

  1. Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.
  2. Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!
  3. Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!
  4. Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі…
  5. Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій…
  6. Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості…
  7. Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!
  8. Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі…
  9. Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!
  10. І попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,
  11. через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене…
  12. Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!
  13. А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.
  14. Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,
  15. бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!
  16. І будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.
  17. Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.
  18. До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.
  19. Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,
  20. бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,
  21. щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,
  22. щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,
  23. коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.
  24. Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив…
  25. Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.
  26. Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,
  27. позникають вони, а Ти будеш стояти… І всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони…
  28. Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!
  29. Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!
Поделиться:
Facebook ВКонтакте Twitter